Внурішній ворог України. Шлях нашої остаточної перемоги

Ситуація, в якій ми опинилися на сьогоднішній день, говорить про те, що час дипломатії закінчився. Настав час, коли треба відверто і чесно говорити правду. Наразі всім людям України, починаючи від політиків, бізнесменів, економістів та закінчуючи звичайними робітниками, потрібно озброїтись єдиним лозунгом: «ХОЧЕШ ПРАВДИ В СВОЇЙ ХАТІ — НЕ БРЕШИ».

Поставимо питання: де зупинилась Україна сьогодні? Де ми знаходимось і куди нам йти? Україна потерпає від зовнішнього ворога. Цю тему широко висвітлюють. Це всім відомо. І це є найактуальнішою темою. Але я сьогодні хочу показати Вам іншу сторону медалі, щоб акцентувати Вашу увагу на іншого ворога – внутрішнього. Вважаю, що цей внутрішній ворог вкладає вагомий внесок у діяльність зовнішнього. А подекуди і виконує замість нього його «роботу».
Цим ворогом є система кланово-олігархічного управління державою, створена за сприяння та координації Леоніда Даниловича Кучми. Ця система звикла жити тільки заради прибутків, беземоційно, однаково як – на крові, так на крові, діючи жорстко і жорстоко, і тільки все для себе. Одним словом це – «олігархат». Але це ще була б половина біди, біда полягає тому, що в цьому олігархаті немає нічого українського. І ситуація така, що цей клан перечекавши почав стрімко відновлюватись, що ми зараз спостерігаємо у розподілі посад, методах ведення бізнесу, свідомій бездіяльності структур, що повинні стояти на захисті України. Фактично над Україною так і літає «дух Януковича». Нічого не змінилось. Навпаки все стало гірше, а олігархат фундаментально закріплює свої позиції. Ще зазначу, що в цій системі просто розкошує п'ята колона Москви. Саме тому ми отримуємо такі вісті з фронту, стільки загиблих патріотів, стільки вдів та сиріт. Така наша реальність. Ми повинні широко відкрити очі та голосно про це заявити, як для себе, так і для усього світу.
Хто пішов працювати в нинішню систему державного управління – той відчув на собі цю систему. Або ти підкоряєшся і стаєш її частиною, втрачаючи моральність та людяність, забуваючи про людську гідність, або тебе швидко звідти попросять. Особливо якщо твій напрямок діяльності становить загрозу системі в цілому або окремим її членам.
Першим завданням людей, уповноважених на виконання функцій державного управління, стало не реформування країни та зміна системи, а закріплення цієї системи (принаймі так вони його для себе сприйняли), що ми зараз і спостерігаємо, і яке наочно проявилось у відновлені перш за все силових засобів захисту самих себе.
Тому не дивуйтесь чому на посади призначені люди саме з міністерства внутрішніх справ. МВС з листопада, а якщо говорити реально – то, мабуть, ще з бандитських 90-х зафіксувалось у свідомості людей, як одіозна структура. І цей психологічний феномен свідомості не так просто перебороти. Для цього потрібні рішучі та правильні дії – але дій немає.
На тепер уже відчутна стійка тенденція опирання в управлінні державою на силові структури. А це, однозначно, історичний шлях для олігархату до тоталітаризму. При всій повазі до кожного з призначених, слід виходити з об'єктивності розуміння процесу і сказати собі правду – людина міліцейської школи мислить відповідно до здобутого фаху, тому генерал міліції не є генералом армії. Генерал міліції завжди буде специфічним прокурором. Таким чином, сьогоднішні розмови про пріоритетність армії, можна вважати лише домислами в головах наших державців. Бо треба відверто сказати, що армію створюють люди України. Логіка формування армії людьми України демонструє реальність більш природню і правильнішу, ніж логіка з цього питання функціонерів при владі. Де ж причина цього? Причина проста – тут присутня різна якість мотиваційного комплексу. У перших – любов до рідної землі і розуміння унікальності і цінності життя кожної людини, а в інших – мабуть, долари в очах та жага влади.
Народ щоденно все менше і менше вірить владі. І користуючись своєю глибинною вкоріненістю колективного розуму в українську землю, наповнену ментально-духовними здобутками, і творить армію, і може творити владу паралельно до того, що роблять з цього питання державні службовці. Армія еволюційно зливається з людьми України. Люди України як та вдова, що віддала у храмі божому останню монету, а олігархи – нічого, за рідкісними винятками.
Всім політикам і державцям на сьогодні потрібно усвідомити, що такий народ не можна взяти на макуху. Нас знову стараються обдурити, при чому працюють тут старими методами. Фактично ми відчуваємо, що почалась гра в демократію. Вже й підібралась команда людей – представників громадськості, з лояльними для влади поглядами і діями, для здійснення імітаційного пакету реформування держави. І це щось нагадало, те, що відбулось на Майдані через створення штучної структури ГО «Майдан», управлінці якої, прийшовши до влади, своїми діями призвели до втрати Криму. Служити партії та служити Вітчизні – різні речі. Досить гратися в реформи, створювати кишенькову громадськість, зливати українських патріотів на Сході.
Петро Порошенко зміг стрімко потрапити на Банкову завдяки Майдану. Всі політики потрапили туди завдяки надзвичайно свідомому народу України. Так само нагадаю, що Майдан вимагав повного оновлення влади! Зміни системи, а не обличчя!
Нашою головною проблемою є те, що нас знову обдурюють.
Нам казали про склеєння країни – Крим віддали, Схід горить. Оголошують про боротьбу з корупцією, а потім працюють за принципом «не можеш подолати – треба очолити».Перезавантаження влади – протягують старі кадри – і з Партії Регіонів, і з команди Черновецького. Обличчя не змінились. Зараз вони говорять про децентралізацію. А що вони мають на увазі? Чи це те, що справді потрібно народу? Головною вимогою Майдану була і залишається зміна системи влади. Тільки що конкретно маєтесь на увазі під цим популярним тепер словосполученням?

Ми вважаємо, що зміна системи влади – це де-факто, а не тільки де-юре, реалізована на практиці 5 стаття Конституції України про те, що влада належить народу. Механізмом реалізації цього права є створення у кожному місті / селі територіальної громади як юридичної особи публічного права власності. Тільки так ми можемо забезпечити активне включення громади у процес прийняття усіх рішень, що стосуються життєдіяльності країни, та ефективний громадський контроль над органами влади.

Наша країна неефективна, оскільки на самому початку була допущена системна помилка – громадяни були позбавлені можливості впливати на прийняття рішень, а влада була узурпована непрофесійними і корумпованими чиновниками, які використовують службове становище для задоволення своїх приватних бізнес-інтересів. Рішення приймаються десь наверху і опускаються по вертикалі, тоді як горизонтальні низові структури повністю виключені з цього процесу. Таким чином, у країні відсутній базис для її правильного здорового функціонування.
Тому ми вважаємо критично необхідним змінити центр прийняття рішень.
Ми, народ України, приймаємо, а органи влади, нами найняті, лиш виконують нашу волю.
Влада – це ми!
Настав час повернутися до традиційних для України форм самоврядування, які так яскраво проявились на Майдані. Завданням національної ваги є запустити по всій країні процес створення ефективних низових структур — територіальних громад — юридичних осіб публічного права власності. Це наше конституційне право і обов'язок.
Серед чиновників різного рангу побутує помилкове твердження, що територіальні громади в Україні існують.
Ми вважаємо, що неструктурована, несвідома своїх прав і обов'язків біомаса є симулятором і не може вважатися територіальною громадою — справжнім суб'єктом народовладдя.
Основа ефектної територіальної громади – це публічна власність, публічний бюджет та можливість формувати і ефективно контролювати органи влади.
Громада – власник того національного багатства, яке знаходиться на її території – комунального майна, земель, лісів, водойм, надр. А власник має знати, чим він володіє. Тому створення публічного реєстру власності вважаємо пріоритетним завданням. Саме не обліковане національне багатство стало причиною олігархії і корупції в органах влади.
Багатство України має бути оформлене на його справжнього власника – УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД
Згідно чинного законодавства саме територіальні громади мають бути засновниками органів місцевого самоврядування, створювати територіальні виборчі комісії, суди, податкові служби і т.д. Тому відсутність громади ставить чинні органи влади поза конституційним полем.
Справжня громада – це повернення свідомості господаря на своїй землі. Саме відчуття власника-господаря так наполегливо знищувалось усі попередні роки тоталітарним режимом. Адже патерналістськи налаштований електорат, характерний для тоталітарних суспільств, живе від виборів до виборів в очікуванні «доброго царя», який за них усе вирішить і зробить.
Тому ми закликаємо усіх громадян України – досить уповати на «добрих олігархів», які за нас вирішують, як нам жити. Беріть владу в свої руки – створюйте територіальну громаду за місцем проживання!
Ми звертаємось до органів влади усіх рівнів: зупиніть процес розробки змін до Конституції України до того часу, поки в Україні не відновиться конституційний лад через створення та функціонування територіальних громад; створіть державну програму зі створення територіальних громад у кожному українському місті та селі і надайте максимального сприяння руху за відновлення Конституційного ладу через співпрацю з ініціативними групами та висвітлення теми територіальних громад на національних та комунальних теле- і радіоканалах — соціальну рекламу, програми, ток-шоу.
Децентралізація, унітарна Україна і справжнє народовладдя через створення територіальних громад публічного права власності — це виконання чинної Конституції України.
І на останок, народе, ВЛАДУ НЕ ДАЮТЬ — ЇЇ БЕРУТЬ!
Слава Україні!

Тип статті:
Авторська
Автор статті:
Назар Мухачов
13.05.2016
1366